Україна: розвиток трудових навичок у зоні бойових дій

З самого початку зрозуміло, що це не буде звичайна дискусія про розвиток навичок, адже д-р Юрій Баланюк, голова Національного агентства кваліфікацій (НАК) і національний координатор Європейського року навичок (EYS) в Україні, починає зі слів про те, що він щойно привів своїх дітей до київського дитячого садочка, де робітники будували бомбосховище. Коли він намагався влаштувати своїх двох хлопчиків, на столицю обрушилися балістичні ракети і "дрони-камікадзе", знищивши, наприклад, будинок, в якому знаходилося 100 мешканців.   

"На сьогоднішній день бомбами пошкоджено 3 798 навчальних закладів, з яких 365 були повністю зруйновані," - каже він.  

У цьому сценарії більш зрозуміло, що коли ми починаємо говорити про основні навички, Баланюк каже, що одним з головних пріоритетів його країни є вміння поводитися зі зброєю і надавати допомогу пораненим. "Спочатку ми повинні говорити про навички, які рятують життя, - каже він.   

"Майже кожен в Україні знає, як надати першу медичну допомогу. Вони знають, як зупинити кровотечу. Люди навчилися користуватися машинами швидкої допомоги. Коли Російська Федерація вторглася, багато цивільних осіб придбали зброю. Якщо звичайні люди не візьмуть зброю в руки і не вмітимуть нею користуватися, ми не захистимо нашу країну." 

Контекст розвитку кваліфікацій  

Ще до війни в Україні було створено правову структуру для заснування НAК, яка офіційно розпочала свою діяльність у листопаді 2019 року. На той час у країні існувала мішанина нормативно-правових актів, які частково визначали кваліфікації, але вони були застарілими та не відповідали найкращим практикам у професійній освіті. У цій неузгодженій структурі необхідно було створити механізми, які б забезпечили гармонізацію політики щодо професійних кваліфікацій з іншими країнами та її оновлення, а також акредитацію неформального навчання.  

"НРК забезпечує прозоре та ефективне присвоєння професійних кваліфікацій на основі сучасних професійних стандартів, підтримує впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК), акредитує кваліфікаційні центри, які підтверджують навички у формальній та неформальній освіті, та веде Реєстр кваліфікацій, який включає професійні стандарти та професійні кваліфікації," - пояснює Баланюк.   

Координатор EYS підкреслює, що Європейський фонд освіти (ETF), який допомагає країнам-сусідам Європейського Союзу (ЄС) максимізувати свій потенціал людського капіталу шляхом реформування систем освіти, професійної підготовки та ринку праці, відіграв вирішальну роль у цьому процесі, організувавши в лютому 2020 року зустріч у Турині з метою надання допомоги в структуруванні НAК України. Це було зроблено, зокрема, шляхом висвітлення передового досвіду європейських країн та важливості професійних стандартів (ПС).   

"Наша система не така сама, але схожа, тому що ми використовуємо нашу НРК для порівняння на основі фактичних даних. Рівень НРК зазначений в ОС, що дозволяє нам говорити "однією мовою" з європейськими країнами. Зараз ми готуємося до створення перехресних посилань між Європейською рамкою кваліфікацій та українською НРК. Це дуже важливо для нас, оскільки ми хочемо вступити до ЄС, і цей процес допоможе нам швидше стати його членом."  

Сьогодні в Україні діє 292 ОП, і учасники ринку праці визнають, що без них не буде кваліфікованих працівників. Про це свідчить той факт, що НАК отримала 401 заявок на розробку нових ОС, а також запити на внесення змін до 32 інших. Такий рівень залученості означає, що роботодавці чітко відстежують тенденції розвитку навичок і вносять зміни.   

"Зараз у нас є 50 кваліфікаційних центрів, які можуть затверджувати кваліфікації в неформальній освіті," - каже Баланюк. "Крім того, ми підтвердили кваліфікацію понад 2100 осіб, які успішно працюють за новою професією."     

Вплив Європейського року навичок  

Незважаючи на труднощі, НАК залучила 41 партнерів, включаючи представників ринку праці, уряду, профспілок та освіти, для просування EYS. 

"На додаток до безлічі форумів, проведених по всій країні на рівні навчальних закладів, чотири основні структури допомогли нам організувати 34 масштабні заходи з розвитку навичок," - каже Баланюк.  

Одним із нещодавніх прикладів став IV міжнародний форум "Людський капітал: навички для майбутнього", який залучив понад 3 000 осіб і відбувся 16 листопада 2023 року. "Це дало можливість обмінятися досвідом та визначити пріоритети для забезпечення найкращого оснащення ринку праці," - каже він.    

"Іншим прикладом був форум "Людський капітал 2024: Одеса", присвячений перекваліфікації та освіті дорослих, - продовжує Баланюк.  Цей захід підкреслив постійний попит на ринку праці Одеси на визнання неформальної та інформальної освіти та зробив потужну заяву. "Важливо, що він відбувся в Одесі, яка розташована за 100 км від лінії фронту з Російською Федерацією", - каже він.  

Повоєнні навички    

Координатор EYS каже, що Україна працює над подоланням розриву між сучасними потребами ринку праці та реальними навичками і кваліфікацією дорослих.  

Російська Федерація зруйнувала багато об'єктів інфраструктури, таких як мости, телекомунікаційні центри та гідроелектростанції, тому багато необхідних навичок і кваліфікацій будуть пов'язані з будівельними роботами, такими як управління дорожньо-будівельними машинами, монтаж залізобетонних конструкцій та зварювання.   

"Після перемоги у війні ми повинні відбудувати наші зруйновані міста", - каже він. "Отже, ці компетенції матимуть вирішальне значення для відновлення України, і тепер їх можна буде підтвердити в кваліфікаційних центрах за допомогою нашої оновленої ОС."  

"Гарне майбутнє" 

"Єдина система кваліфікацій дуже допомогла нам, тому що всі розуміють, що якщо вони беруть участь у ній, то допомагають привести Україну у відповідність до європейських кваліфікаційних стандартів і систем та наблизити нас до членства в ЄС," - каже Баланюк.   

Нещодавно він їздив до Брюсселя, де разом з командою дізнався, як розвиваються програми підвищення кваліфікації в Австрії, Франції, Німеччині, Греції та Італії.

"Ми дізналися, що нам потрібно зосередитися на сприянні навчанню через процеси підвищення кваліфікації та перекваліфікації, пропонувати фінансові стимули для навчання та розвивати культуру навчання впродовж усього життя серед усіх зацікавлених сторін," - каже він.  

"Той факт, що українці поблизу лінії фронту проходять курси перекваліфікації, означає, що вони вірять у гарне майбутнє в ЄС," - підсумовує він. "Люди вірять, що ми переможемо і відбудуємо нашу країну за європейськими стандартами."